У листопаді 1917 року в більшовицькому Петербурзі прийняли офіційне рішення про повернення Україні її історичних пам’яток за правом. Відповідний документ підписали голова Ради народних комісарів Владімір Лєнін та очільник Народного комісаріату у справах національностей Іосіф Сталін. У тексті зазначалося: «Народ великоруський і революційний Петербург з привітом посилає вільному Києву священний дар в ознаку братерства народів».
У 1918 році під час переговорів із більшовиками Україна претендувала не лише на власні артефакти, а й на п’яту частину культурної спадщини всієї імперії. Перелік містив античні статуї з Ермітажу, картини західноєвропейських майстрів, а також предмети золотого побуту з Перещепинського скарбу. Однак у результаті все склалося інакше.